З ДНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ!!!!

 

День Української Державності та День Хрещення Київської Русі – це нове свято, адже Президент України Володимир Зеленський підписав такий Указ на тридцятий День Незалежності. Його метою є утвердження історії України та протидія російській дезінформації. У 2013-2014 роках під час Революції Гідності українці відстояли європейський шлях розвитку і засвідчили готовність боротися за самостійне право вибору та свободи. Натомість росія, втративши можливість контролювати та використовувати нашу державу, вдалася до злочинної військової агресії. І нині ми не лише боремося з рф, а й перемагаємо її – як силою зброї на фронті, так і на дипломатичному напрямі. Попри значну перевагу ворога, Україна зупиняє вторгнення російської регулярної армії, зберігає свою державність і надалі виборює свою свободу та рух в напрямку європейської інтеграції та єдності з цивілізованим світом.

Цей день покликаний утверджувати зв’язок сучасних українців з нашими пращурами, які впродовж багатьох поколінь будували державність українського народу. Наша культура, наша самобутність, наша ментальність – давні: український народ почав утверджуватися у своїй державності понад 2000 років тому.

Це свято має виховати у кожного громадянина України розуміння того, що традиція української державності не має розривів і нині успадкувала всі засадничі ознаки, накопичені впродовж усього існування. Нині в багатьох подвигах наших воїнів, у мудрості наших людей у боях, навіть просто в розмовах звичайних українців ми можемо побачити, почути і зрозуміти приклади такої ж хоробрості, такого ж ставлення до життя, і найголовніше — ставлення до України й до ворога, як і сотні років тому. Лише ті, хто абсолютно не знає правди історії й абсолютно не відчуває її сенсу, могли ухвалити рішення атакувати Україну.

На жаль, Київ, як центр тисячолітньої митрополичої кафедри, досі залишається об’єктом особливого інтересу москви, яка поклала Володимирове хрещення наших пращурів у свою неофашистську ідеологію «рускава міра». Росія ненавидить українців як націю, бо не може змиритися з українською державністю, нашою незалежністю і нескореністю. Але після всього, що пройшов наш народ, після всього, чого ми навчилися за століття, незламні українці ніколи не віддадуть своєї незалежності. Адже сьогодні ми нарешті маємо національну єдність – обов’язкову умову збереження державності. Берегти державність і працювати разом на перемогу – наше найважливіше національне завдання. Це стосується і нашого захисту в цій війні за незалежність, і нашого руху в об’єднану Європу, до повноправного членства у ЄС і НАТО, і нашої здатності стати однією з найбільш сучасних держав світу.

З Днем Української Державності!

Разом до перемоги!

Слава Україні!!!

 

20 травня – День науки!

День науки – професійне свято націлених на відкриття нового людей – працівників науки України. Цей день, що відзначається щорічно у третю суботу травня, наголошує на важливості й актуальності науки в нашому щоденному житті та спрямований на те, щоб ми усі були поінформовані про досягнення й інновації в галузі науки. Адже наука – це завжди шлях до майбутнього.

Сучасна наука – це сукупність багатьох дисциплін, які досліджують різні сфери дійсності. Через науку ми пізнаємо світ, тож у сучасному суспільстві вона відіграє важливу роль у багатьох царинах. Наука нерозривно пов’язана зі сферою освіти, значно полегшує наше життя, слугує людству й об’єднує усіх у прагненні зробити світ кращим.

Україна є державою з високим рівнем освіти і науки. Навіть у воєнний час вітчизняна освіта і наука проходять потужні трансформації та зміни, а сучасні наукові відкриття допомагають пришвидшити ці якісні зміни на краще.

Цього дня ми вшановуємо заслуги науки перед суспільством і наукові традиції, досягнення українських учених, якими ми цілком справедливо пишаємося і на яких покладаємо великі сподівання. За час стримування й відбиття російської збройної агресії військові науковці значно просунулися в напрацюваннях і розробках та щодня продовжують шукати нові рішення, які наближають Перемогу України.

Інститут пишається своїми талановитими науковцями, підтримує наукові прогресивні ідеї, сприяє їх втіленню задля розвитку української науки.

Цього дня ми зичимо всім, чиї долі пов’язані з наукою, міцного здоров’я, творчості й наснаги, важливих відкриттів, невтомності у новаторському пошуку, особистих досягнень, розширення наукових горизонтів, підкорення нових наукових вершин і, звісно ж, Перемоги!

Україна сильна завдяки своєму інтелектуальному ресурсу. Скільки б окупант не намагався її поневолити чи переписати її історію, правда все одно переможе!

Нехай наука завжди дарує радість її творцям – усій українській науковій спільноті!

З Днем науки!

Всесвітній день вишиванки

Щороку в третій четвер травня відзначається Всесвітній день вишиванки — міжнародне свято, покликане зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого українського одягу. Цього року він припадає на 18 травня – День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу, також у ці дні – річниця виходу українських захисників із Азовсталі.

Ідеєю свята є збереження українських цінностей та їхня популяризація серед молоді та населення загалом. Саме ж свято запрошує кожного свідомого громадянина до простого вчинку — одягнути вишиванку.

Люди в День вишиванки завжди піднесені та усміхнені, адже у старовинному одязі закодовано багато символів сили, добробуту, краси та оберегів.

Існує велика кількість традицій та обрядів, у яких вишита сорочка виконує роль оберега. Та найбільше сакралізували вишиванку сучасні українці. Сотні майстрів та майстринь вишивки по всій Україні вишивають сорочки захисникам з любов’ю і надією, що вишиванки захистять наших воїнів від ворожих куль. А військові одягають їх як духовну броню. Вишиті сорочки також були символом віри в період радянської окупації спочатку для українців на засланні в таборах, а згодом – і для дисидентів та українства загалом, яке передавало ідею про незалежність з покоління в покоління. Українці вишивають сорочки та чекають на повернення з фронту і полону найдорожчих.

Вишивка є унікальним культурним явищем нашого народу, це символ нації й душа українського народу, яка зберігає в собі світогляд наших предків, нашу історію і мистецтво, єднає українців крізь простір і час.

Цікаво, що Іван Франко був першим популяризатором вишиванки – саме в ній великого Каменяра зображено на 20-гривневій купюрі.

Уже не перший рік провідні світові дизайнери і будинки моди черпають натхнення з українських етнічних мотивів. Так, американський журнал про моду Vogue назвав українську вишиванку модною, фрагменти української вишивки в своїх колекціях використовували Жан-Поль Готьє, Джон Гальяно, Gucci, Valentino, Dolce&Gabbana.

2015 року на фасаді 18-поверхового житлового будинку № 36-Б на бульварі Лесі Українки в Києві австралійський художник Гвідо ван Хелтен завершив 12-денну роботу з малювання велетенського муралу завдовжки 43 метри — дівчини у вишиванці. Це найбільший у Європі твір художника.

Іноземці, які цього дня також одягають вишиванки, висловлюють свою солідарність з українським народом, у тому числі і у боротьбі українців проти ворожої навали.

Тож пропонуємо і вам долучитися до святкування цього ще молодого українського свята.

Вишиванка – це національна святиня, реальний унікальний символ української нескореності і свободи, який об’єднує нас – дуже різних українців.

Разом – ми сила!

Слава Україні!

З Днем вишиванки!

 

18 травня – День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу та День боротьби за права кримськотатарського народу

 

У цей день весь світ згадує жахливі події 1944-го року, коли за вказівкою вождів тоталітарного режиму примусово депортували у віддалені регіони Радянського Союзу кримських татар, а з ними й представників інших національних меншин. Підставою для цього стали претензії радянського уряду в нібито «масовій зраді та колабораціонізмі» татарського народу під час окупації нацистськими військами. Тоді було депортовано понад 190 тис.(за татарським джерелами – понад 228 тис.), з яких половина не витримала тягарю депортації. Понад 150 тисяч кримських татар перевезли до Узбекистану, інших розбили на невеликі групи і переселили до Казахстану, Таджикистану, Марійської АРСР, на Урал та до Костромської області. За перші три роки після переселення від голоду, виснаження і хвороб померли, за різними оцінками, від 20 до 46% всіх депортованих. Протягом 12 років кримські татари мали статус «спецпереселенців», який передбачав багато обмежень. Їм заборонялося перетинати кордон поселення без згоди спецкомендатури у письмовому вигляді, а тих, хто відвідував родичів у сусідньому селищі, засуджували до 25років.

Політика етноциду щодо депортованих етносів Криму не обмежувалася лише їх виселенням за межі етнічної території. Відразу після виселення «антирадянських елементів» майже цілковито була змінена топоніміка півострова: перейменовано райони та районні центри, назви яких були пов’язані з виселеними спецпереселенцями. За підрахунками дослідників, упродовж наступних років було перейменовано 1 062 села у 26 районах Кримської області. 1946 року підписаний закон, яким було затверджено ліквідацію Кримської АРСР.

Після перемоги над нацизмом розпочалася тотальна демобілізація кримських татар з лав Радянської армії. Протягом 1945-1946 рр. у трудові табори Сибіру та Уралу було направлено 8 995 військовослужбовців, яким лише через кілька років дозволили возз’єднатися з родинами на засланні. Режим спецпоселення для кримських татар був скасований 1956 р. Законодавчі акти вищого органу державної влади СРСР хоча й передбачали звільнення з-під адміністративного нагляду спецпоселенців з Криму, однак повністю позбавляли їх права на компенсацію втраченого при виселенні майна та забороняли повертатися до місць колишнього проживання. Радянський уряд так і не зняв обвинувачення в державній зраді. Діти переселенців могли отримати освіту російською або узбецькою мовою, але не кримськотатарською. До 1957 року були заборонені будь-які публікації цією мовою, цю національність також заборонили вписувати в паспорт. Заборона кримським татарам повертатися до Криму діяла фактично до 1989 року.

Україна з часу проголошення незалежності взяла на себе повну відповідальність за долю всіх своїх громадян, включно з тими, що повертаються на її територію з місць депортації. У 2014 р. Постановою № 1140-18 Верховної Ради України кримських татар було визнано корінним народом України та гарантовано їхнє право на самовизначення у складі України.

Незаконна анексія Криму російською федерацією у березні 2014 року актуалізувала проблему боротьби кримських татар за свої права. Усі ці роки кримських татар піддають «вибірковому правосуддю», витискають, переслідують та убивають; Меджліс давно позбавлений як будівлі, так і можливості вести діалог з державними органами т. зв. «Республіки Крим». Від початку війни російська влада продовжує ще жорсткішу дискредитацію та утиски кримських татар, які лишилися на півострові. У 2015 році Верховна Рада визнала примусове виселення корінного народу Криму актом геноциду.

В умовах війни вшанування на загальнодержавному рівні пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу і демонстрація солідарності в боротьбі за відновлення його прав набуває надважливого українського та міжнародного значення. Сьогодні кожен може вшанувати пам’ять жертв геноциду кримських татар хвилиною мовчання з 12:00 до 12:01 за київським часом.

11 квітня – Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів

 

Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів відзначається 11 квітня за ініціативою ООН.

Дата пам’ятного дня обрана на честь повстання в’язнів концтабору проти нацистів, яке відбулося цього дня у 1945 році. В’язні концентраційного табору Бухенвальд, що був розташований в центральній Німеччині, організували й здійснили заколот, поки більша частина гітлерівців втекла з табору, побоюючись приходу американців.

Широкого розповсюдження концтабори (місця ув’язнення великих мас людей, поміщених туди за політичними, соціальними, расовими, релігійними та іншими ознаками) набули у роки Другої світової війни: були розташовані як у самій Німеччині, так і на окупованих нею територіях.

1933 року в Дахау почав діяти перший концентраційний табір у нацистській Німеччині, після чого фашисти створили величезну мережу цих таборів, перетворених на місця організованого систематичного вбивства мільйонів людей. Одним з найбільших нацистських концентраційних таборів був Бухенвальд, що почав функціонувати біля німецького міста Веймар 1937 року. До 1945 року він мав 66 філій та зовнішніх робочих команд, і там було знищено понад 56 тисяч людей 18 національностей.

Всього на території Німеччини та окупованих нею країн діяло понад 14 тисяч концтаборів, гетто та в’язниць, де жорстоко вбивали, ґвалтували, катували людей, а також експлуатували працю ув’язнених. За визнанням самих есесівців, в’язень, тривалість життя якого в таборі складала менше року, приносив нацистам майже півтори тисячі рейхсмарок чистого прибутку.

За роки Другої світової війни через табори смерті пройшли понад 20 мільйонів людей із 30 країн світу. Приблизно 12 мільйонів людей так і не дожили до визволення (серед них близько 2 мільйонів дітей).

На Нюрнберзькому процесі 1946 року міжнародний суд визнав, що ув’язнення в неволю мирних громадян іноземних держав, так само як і використання у примусовому порядку їхньої праці на користь Німеччини, не лише воєнний злочин – це злочин проти людства.

Подія має за мету вшанування пам’яті загиблих та згадку про сміливі вчинки людей у непрості воєнні часи. Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів у всьому світі відзначається пам’ятними заходами, зустрічами колишніх в’язнів фашизму, поминанням загиблих, поклонінням їх пам’яті, покладанням квітів до могил та місць поховання жертв фашизму.

Історія тяжіє до повторів, тому людство не має права забувати її страшні сторінки…

 

 

5 квітня – День першої Конституції України

 

Перша українська конституція була прийнята на зборах козацтва біля містечка Тягина (нині Бендери) на правому березі річки Дністер 5 квітня 1710 року.

Реальної сили Конституція Пилипа Орлика першої в історії людства конституції демократичного суспільства так і не набула, але ця оригінальна правова пам’ятка вперше обґрунтувала можливість існування парламентської демократичної республіки (американська Конституція була ухвалена 1787 року, французька і польська – в 1791 році).

Уперше в Європі було вироблено реальну модель вільної, незалежної держави, заснованої на природному праві народу на свободу і самовизначення, модель, що базувалася на незнаних досі демократичних засадах суспільного життя.

Конституція Пилипа Орлика – договір гетьмана Війська Запорозького Пилипа Орлика зі старшиною та козацтвом Війська (від усієї старшини та козацтва конституцію Орлика підписав кошовий отаман Кость Гордієнко), затверджений шведським королем Карлом XII, написаний латиною і староукраїнською, складається з преамбули та 16 статей. Новаторство полягало в розподілі на гілки влади: виконавчу, законодавчу та судову. Згідно з ними законодавча влада надається Генеральній Раді, що виконує роль парламенту (сесії мали відбуватись тричі на рік – на Різдво, на Великдень і на Покрову); найвищу виконавчу владу мали гетьман, влада якого була довічною, разом із Радою генеральної старшини; а всі юридичні справи належали до юрисдикції Генерального суду. Цікаво, що Конституція мала також антикорупційну спрямованість.

Пам’ять про Конституцію Орлика почала повертатись лише в незалежній Україні.

Оригінал першої сторінки Конституції зберігається в Національному архіві Швеції. Остання сторінка україномовного тексту – в російському державному архіві давніх актів з оригінальним підписом Пилипа Орлика та печаткою Війська Запорозького.

Гетьману відкрили пам’ятник у Києві. На 300-ту річницю Конституції на території воєнно-історичного меморіального комплексу «Бендерська фортеця» в місті Бендери (Молдова, Придністров’я)у 2010 році відкрили пам’ятний знак на честь Конституції Орлика.

У Швеції, в місті Крістіанстад, де якийсь час жив Орлик, – теж відкрито пам’ятник Конституції.

2021 року копії Конституції Орлика були виставлені в парламенті України та Офісі Президента.

Реєстрація для участі у НМТ

Сьогодні,  3 квітня, розпочалася реєстрація для участі в цьогорічному національному мультипредметному тесті. Триватиме вона до 3 травня. Український центр оцінювання якості освіти забезпечить її в безпаперовій формі.

Більш детальна інформація

26 березня –ДЕНЬ НАЦІОНАЛЬНОЇ ГВАРДІЇ УКРАЇНИ

Щиро вітаємо усіх співробітників та ветеранів НГУ із професійним святом!

Наші колеги давно й успішно виконують завдання з протидії злочинності, здійснюють охорону важливих об’єктів, забезпечують мир, спокій, безпеку, громадський порядок на всій території України.

Неможливо переоцінити сукупний внесок у становлення і розвиток нашої держави усіх, хто прийняв присягу на вірність українському народові, ставши дійсно надійним захистом для країни. Ваше свято ознаменоване значними досягненнями та звитяжною працею задля зміцнення й ефективного виконання завдань.

Прийміть найщиріші вітання з нагоди святкування та побажання нових звершень, невичерпної енергії й сил для вашої почесної місії, збереження і примноження накопиченого досвіду, подальшої наснаги для здійснення всіх далекосяжних планів, витримки у вашій благородній справі.

Міцного здоров’я, родинного тепла, якнайшвидшої перемоги, незламної віри у свою справу і в Україну!

Слава Україні!

Разом до перемоги!

25 березня –ДЕНЬ СЛУЖБИ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

Сердечно вітаємо із професійним святом наших шановних колег по сектору безпеки і оборони – Службу безпеки України!

Місія СБУ – безпека України та захист її громадян, адже ви об’єднуєте навколо себе людей, які щиро люблять свою країну та готові служити їй чесно й віддано.

Вітаємо співробітників і ветеранів СБУ – фахівців, які присвячують своє життя захисту нашої держави та демонструють високий рівень патріотичних і духовних цінностей, самовідданості, доброчесності й відповідальності у справі забезпечення державної безпеки.

Нехай найкращі традиції збережуться на довгі роки, а ваші висококваліфіковані фахівці завжди будуть прикладом професіоналізму й компетентності, вносячи істотний внесок у нашу спільну перемогу і розвиток країни.

Бажаємо міцного здоров’я, злагоди, добробуту, натхнення, подальших успіхів на обраному вами складному шляху!

Слава Україні!

Разом до перемоги!

Демонстраційний тест з біології

 

Сьогодні, 24 березня 2023 року, у спеціальному онлайн-середовищі Львівського регіонального центру оцінювання якості освіти оприлюднено 30 завдань bit.ly/40OTzCX із біології для потенційних учасників національного мультипредметного тесту.

Демонстраційні варіанти тестів уже з п’ятьох предметів НМТ є доступними на сайті УЦОЯО:

українська мова bit.ly/3SyTrnY

математика bit.ly/3n7JS3G

історія України bit.ly/3Feu70X

фізика bit.ly/40gipvb

англійська мова bit.ly/3n1DbQB

Докладніше: bit.ly/40tHiU6

Український центр оцінювання якості освіти

#НМТ #Освіта #ВступнаКампанія