23 серпня ми вшановуємо один з найважливіших символів суверенітету нашої держави – Державний Прапор, що з 1991 року майорить над вільною й незалежною Україною, яка обрала європейський демократичний шлях розвитку.
Жовто-блакитний стяг уособлює нашу силу і незалежність, національну єдність, честь і гідність, славу та велич нації, є символом історичної пам’яті народу й тисячолітніх традицій державотворення. Символами України в новітньому їх трактуванні є безхмарне небо як символ миру – синій колір, і стиглі пшеничні ниви як символ достатку – жовтий колір.
Українська національна традиція символічного відображення світу формувалася упродовж кількох тисячоліть. Використання жовтого та блакитного кольорів (з різними відтінками) на прапорах України-Русі простежується від прийняття християнства, а з часів козаччини поступово почало домінувати на українських хоругвах, прапорах і клейнодах.
На превеликий жаль, сьогодні український прапор залитий кров’ю найкращих синів та доньок українського народу й окроплений святими сльозами матерів. Саме під ним ми, українці, продовжуємо сплачувати велику ціну за право називатися нацією гордих, вільних, мужніх і відповідальних громадян.
Злагоди всім, сил і натхнення, успіхів у щоденній невтомній праці на благо нашої країни! Хай мудрість, воля та любов до рідної землі згуртовують нас задля досягнення високої мети – збереження і процвітання соборної, вільної, неподільної й могутньої України!
З Днем Державного Прапора нас усіх! І нехай його двоколірні переливи ніколи не зникнуть.
СЛАВА УКРАЇНІ!
